четвер, 22 квітня 2021 р.

 

Психологічний тест, який визначає, яка півкуля мозку домінує у Вашому мисленні і поведенці.

 

 
1. Переплетіть пальці рук (не ніг, а лише рук, і бажано свої). Палець якої роки опиниться зверху? Запишіть собі Л - ліва, П - права.
2. Визначте ведуче око. Для цього візьміть аркуш паперу (розміром 5*10 см) і зробіть у ньому отвір (1*1 см). тепер подивіться на будь-який предмет (на відстані 2-3 метри) через отвір двома очима (аркуш потрібно тримати на відстані 30-40 см від очей). Після цього, у тому ж положенні, по черзі закрийте ліве та праве око. Ви побачите предмет тільки ведучим оком! Запишіть собі Л - ліве, П - праве.
3. Переплетіть руки на грудях. Яка рука зверху? Якщо права кисть лягає першою на ліве передпліччя, лишаючись зверху, а ліва розташовується під правим передпліччям, то ведучою є права рука, і навпаки. Занотуйте.
4. Поаплодуйте. Яка рука знаходиться зверху?


Ось інтерпретація:
1. Л - образне мислення. П - логічне мислення
2. Л - м"якість (поступливість) характеру, П - жорсткість характеру
3. Л - артистизм, П - простота
4. Л - нерішучість характеру, П - рішучість характеру

 10 вчительських прийомів, щоб налагодити дисципліну в класі

У 1950 році психологи Джейкоб Кунін (Jacob Kounin) і Поль Гамп (Paul Gump) відкрили цікаву річ: якщо учень заважав вести урок, а вчитель застосовував дисциплінарні заходи, небажана поведінка цієї дитини припинялася, але інші починали її наслідувати. Кунін і Гамп назвали це ефектом ланцюгової реакції, який показує, що ваші зусилля контролювати клас можуть мати зворотний ефект. 

“Найкраще, що можуть зробити вчителі, зацікавлені у приборканні ефекту ланцюгової реакції, – дати учням чіткі вказівки, а не тиснути”, – писали Кунін і Гамп. 

Питання, як ефективно керувати класом, досі складне для вчителів, тож журналістка “Нової української школи” підшукала ефективні стратегії для його вирішення.

Близько половини вчителів-новачків стверджують, що почуваються зовсім неготовими або тільки трішки готовими впоратися з учнями-хуліганами (дані щодо вчителів США, – ред.). Відсутність підготовки коштує вчителям близько трьох тижнів часу на рік, який вони витрачають, щоб заспокоїти учнів.

           Нещодавнє дослідження підтверджує, що Кунін і Гамп відкрили десятиліття тому. У 2016 виявилося, що негативні зауваження – такі як “Перестаньте говорити!” – можуть тимчасово припинити небажану поведінку, але учні ймовірніше почнуть її знову. До того ж, учні, які брали участь у дослідженні, почувалися незалученими, мали труднощі з концентрацію і не були у стані ефективно керувати своїми думками і емоціями. Так формується порочний цикл, який насправді посилює небажану поведінку учнів.

ЩО МОЖНА ЗРОБИТИ, ЩОБ КЕРУВАТИ КЛАСОМ КРАЩЕ

Замість того, щоб шукати, як вирішити проблему поганої поведінки, коли вона виникла, ефективніше може бути створити умови, в яких вона з’явиться менш ймовірно.

1. Зустрічайте учнів біля дверей класу

Вчителька однієї з вашингтонських шкіл розпочинає день з вітання з кожним учнем: тисне руку, дає п’ять або обіймає. Каже, що так намагається встановити зв’язок.

Таке привітання на вході допомагає вчителям запровадити позитивний настрій на весь день, покращуючи академічну залученість на 20% і водночас знижуючи шкідливу поведінку на 9%.

Це може звучати нелогічно, але відзначення хорошої поведінки та ігнорування незначної поганої може бути більш ефективним, аніж покарання. Фото: автор – Syda_Productions, Depositphotos

 

2. Встановлюйте, підтримуйте та відновлюйте стосунки

Вибудовування стосунків з учнями через такі стратегії як вітання у дверях – хороший початок. Але також необхідно підтримувати їх упродовж навчального року і відновлювати після конфліктів. Чим міцніші стосунки – тим краще ми розуміємо наших учнів, тим більше знань і доброї волі ми маємо використовувати, коли ситуація стає важкою”, – пише коуч з Центру вивчення соціальної відповідальності “Морнінгсайд” у Нью-Йорку.

Коли учень довіряє вчителю, то докладає більше зусиль, щоб виконувати правила. А коли вчителі докладають зусиль, щоб краще пізнати своїх учнів на більш особистісному рівні, вони отримують більше для свого вчительського досвіду. Кожен клас повинен бути схожим на сім’ю. Якщо ви неправильно вимовляєте прізвище учня, говорите із сарказмом і змушуєте почуватися дітей по-дурному, коли вони ставлять запитання, – цю вашу поведінку потрібно змінити насамперед. Стратегії встановлення, підтримки та відновлення стосунків – такі як фокусування на рішеннях, а не на проблемах – можуть допомогти знизити проблемну поведінку до 75%.

 

3. Використовуйте нагадування і сигнали

“Новизна – різні звуки, наприклад, дощу (від дощиці) – привертає увагу молодших школярів”, – пише один з колишніх вчителів і теперішній професор, який пропагує використання звукових технік для заспокоєння шумного класу.

Старшим учням підійдуть нагадування і сигнали. Вони допомагають заохотити учнів дотримуватися правил без надмірного контролю і силування. Наприклад, якщо ви можете передбачити небажану поведінку – вставання з місць, коли учні закінчили завдання раніше – зробіть коротке нагадування, що діти повинні зробити замість цього.Нагадування зазвичай усні, але можуть бути також візуальні, звукові (маленький дзвіночок у вчителя) чи навіть знак рукою, щоб учні зайняли свої місця.

 

4. Робота з розміщенням учнів у класі

Коли діти самі обирають, де їм сісти, вони частіше будуть порушувати дисципліну. Ба більше, вони, ймовірно, оберуть місце біля друзів і будуть багато говорити.

Учителька 9 класу Емілі Полак додала у свій клас диван, коврики, журнальний столик і плакати. Її учні самі вирішують, де сісти, але якщо не можуть виконувати завдання, то мають повернутися за парту. “Дисципліна значно покращилася. Учні почуваються більш розслаблено і вмотивовано в умовах, де їхній вибір поважають”, – каже вчителька.

 

5. Хваліть поведінку

Це може звучати нелогічно, але відзначення хорошої поведінки та ігнорування незначної поганої можуть бути більш ефективними, аніж покарання. Замість фокусуватися на окремих учнях, запропонуйте похвалу за поведінку, яку хочете підкріпити. Також допомагає уникання частки “не”. Учні радше послухають те, що має чіткі аргументовані пояснення.

 

6. Встановіть чіткі очікування

Замість встановлювати правила поведінки, проведіть дискусію з учнями про те, чому ці правила важливі. Створіть з ними список правил, щоб з’явилося відчуття спільноти. Це допоможе підтримувати поведінку класу.

 

7. Активний контроль

Спокусливо – сісти за свій стіл і розібратися з контрольними, але це запрошення учнів до поганої поведінки. Будьте активними – рухайтеся класом, перевіряйте, що зрозуміли учні, запитуйте. Це не про нагляд, а про взаємодію.

Дослідження 2017 року виявило, що невербальна комунікація вчителів – така як усмішка і зоровий контакт – можуть “зменшити фізичну та/або психологічну дистанцію” з учнями, викликаючи в учнів позитивні відчуття до вчителя і навчального матеріалу, покращуючи поведінку.

 

8. Будьте послідовними у правилах

Шкільні і класні правила повинні виконуватися і вимагатися справедливо від усіх учнів. Не виокремлюйте нікого – ви маєте сконцентруватися на поведінці, а не на конкретній дитині. Виправляйте помилки, коли їх бачите, і забезпечуйте додаткові поради або переучуйте, коли виникає погана поведінка.

Робіть позитивні дзвінки батькам. Всі батьки хочуть почути щось хороше про свою дитину і це завжди добре вплине на саму дитину. Фото: автор – SIphotography, Depositphotos

 

9. Робіть позитивні дзвінки батькам

Дзвонити батькам у разі проблеми – дуже швидко стає звичкою. Ці дзвінки дійсно потрібні, але повідомити про досягнення – так само важливо, якщо не більш важливо. Усі батьки хочуть почути щось хороше про свою дитину, і це завжди добре впливає на саму дитину. Спробуйте щодня робити один позитивний дзвінок батькам різних учнів, навіть якщо ви розкажете про хорошу відповідь на уроці. Це теж, зрештою, сприятиме позитивній поведінці у класі.

 

10. Святкуйте важку роботу

Покажіть учням, що цінуєте їхні зусилля. Помічайте досягнення у роботі кожного щодня. Раз на тиждень обирайте особливо працьовиту команду чи учня, щоб розповісти їхню історію. Нехай клас розпитає, як команда чи учень виконували роботу. Це дуже цінний урок, коли учні чують історії від своїх однолітків, що для них означає важка робота. Крім того, діти, які знають, що їхню роботу відзначать не просто оцінкою, будуть більш уважними і сфокусованими.

Надія Швадчак, “Нова українська школа”

https://nus.org.ua 

 

середа, 21 квітня 2021 р.

Вправи для розвитку міжпівкульної взаємодії

«Мозок, добре влаштований, коштує більше, ніж мозок, добре наповнений» - Мішель де Монтень.

З усіх дивовижних речей на Землі ні що не є більш дивовижним та загадковим, ніж людський мозок. Робота людського мозку забезпечується діяльністю двох його півкуль, що мають певну функціональну спеціалізацію (ліва відповідає за образне, гуманітарне мислення; праве – за знакове, математичне). У здійсненні вищих психічних реакцій істотну роль грає спільна діяльність півкуль.

Як відомо, кожна півкуля відповідає за певний вид діяльності:

ЛІВА

ПРАВА

Оперує поняттями

Оперує цілісними конкретними образами

Центри Верніке і Брока дозволяють розуміти мову і говорити

Функція сформована недостатньо

Відбувається послідовна обробка вхідної інформації

Здійснюється паралельна обробка даних

Дозволяє деталізувати і аналізувати інформацію, сприймати її локально, розглядати від загального до приватного

Визначає здатність до синтезу, розгляду інформації від приватного до загального.

Здійснює розмежування часу на минуле, сьогодення та майбутнє

Дає сприйняття моменту «тут і зараз»

Дозволяє сприймати і зчитувати карти і схеми

Дає змогу оцінити конкретний простір

Відповідає за запам’ятовування символів, цифр, імен, дат

Бере участь у запам’ятовуванні образів і подій

Дає розуміння сенсу

Дає розуміти емоційні реакції

Дозволяє сприймати реальність детально

Здійснює цілісне сприйняття

Визначає здібності до оптимістичного сприйняття навколишнього

Визначає песимістичне сприйняття світу

Відповідає за сприйняття ритму музики

Відповідає за визначення мелодії

Формує вербальний інтелект

Відповідає за невербальний інтелект

 Для розвитку інтелекту необхідно розвивати взаємодію між півкулями. В цьому може суттєво допомогти кінезіологія.

 Кінезіологія — це наука про розвиток головного мозку через рух. Її використовують у всьому світі .Термин «кінезиологія» походить від грецьких  слів «kinesis»- рух, и «logos» - слово, наука.

Основна мета кінезіології: розвиток міжпівкульної взаємодії та синхронізація роботи півкуль головного мозку, що сприяє активізації розумової діяльності.

Завдання кінезіології:

• Розвиток міжпівкульної спеціалізації.

• Розвиток міжпівкульної  взаємодії.

• Розвиток міжпівкульних  зв'язків.

• Синхронізація роботи півкуль.

• Розвиток дрібної моторики.

• Розвиток здібностей.

• Розвиток пам'яті, уваги.

• Розвиток мовлення.

• Розвиток мислення.

• Усунення дислексії і дисграфії.

    Кінезіологічні вправи допомагають подолати стресові ситуації, поліпшити роботу мозку і всього тіла, сприяють гармонійному розвитку особистості та її творчої самореалізації здатні допомогти дитині впоратися зі стресовими ситуаціями і постояти за себе в непростому житті. Більш того, вправи допомагають виявляти приховані здібності дитини.

  

 

 Кізеологічні вправи

Кінезіологічні вправи допомагають подолати стресові ситуації, поліпшити роботу мозку і всього тіла, сприяють гармонійному розвитку особистості та її творчої самореалізації здатні допомогти дитині впоратися зі стресовими ситуаціями і постояти за себе в непростому житті. Більш того, вправи допомагають виявляти приховані здібності дитини.

Вправи можна проводити у будь-який час як динамічні паузи або як частину заняття. Час проведення — 3–5 хвилин, у цілому це може становити до 25–30 хвилин на день. Діти мають точно виконувати рухи і прийоми. Вправи проводять у доброзичливій обстановці стоячи або сидячи за столом.

Для поступового ускладнення вправ можна використовувати:

  • прискорення темпу виконання;
  • виконання з легко прикушеним язиком і заплющеними очима;
  • долучення рухів очей і мовлення до рухів рук;
  • долучення дихальних вправ і методу візуалізації.

Хотілося б звернути увагу ще на кілька важливих моментів щодо проведення кінезіологічних вправ:

  • проводити кінезіологічні вправи можна лише під час «стандартного» навчання, творчу діяльність переривати кінезіологічними вправами недоцільно;
  • якщо діти мають інтенсивне розумове навантаження, то комплекс вправ краще проводити перед заняттям;
  • кінезіологічні вправи мають як негайний, так і кумулятивний, тобто накопичувальний ефект;
  • під впливом кінезіологічних тренувань в організмі відбуваються позитивні структурні зміни, у разі інтенсивнішого навантаження — значні зміни.

У своїй корекційно-розвивальній роботі з дітьми я використовую такі кінезіологічні вправи.

“Вушка”
Ціль: Енергетизація мозку. Розправляти і розтягувати зовнішній край кожного вуха однойменною рукою в напрямку вгору-назовні від верхньої частини до мочки вуха (п’ять разів). Помасажувати вушну раковину.

 

 

“Ліхтарики”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії (мозолистого тіла), довільності і самоконтролю.
Покласти кисті на стіл. Одна – стиснута в кулак, інша лежить на столі долонею. Одночасно змінювати положення рук (якщо права в кулаці, а ліва – долоня, то змінити на: права – долоня, ліва – кулак і так далі)


“Дзеркальне малювання”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю. На аркуші чистого паперу, взявши в обидві руки олівці або фломастери, пропонуємо дитині малювати одночасно обома руками дзеркально симетричні малюнки, літери, цифри. Рекомендується при виконанні цього завдання використовувати музику.

 

 

Малюнки для дзеркального малювання двома руками

 

  Кільце”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю. Піднімаємо вгору обидві долоні і починаємо перебирати пальці на обох руках, поєднуючи в кільце з великим пальцем по черзі вказівний, середній, безіменний та ін. Виконується спочатку правою рукою, потім лівою, потім обома. Ведучий змінює темп виконання, то прискорюючи, то сповільнюючи його.


 “Кулак – ребро – долоня”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Ведучий показує дитині три положення долоні на столі, які послідовно змінюють один одного: розкрита долоня на столі, долоня, стиснута в кулак, долоня ребром на столі. Спочатку вправа виконується разом з ведучим:
а) долонею правої руки;
б) долонею лівої руки;
в) обома долонями одночасно.
При цьому міняємо темп виконання, то, прискорюючи, то, сповільнюючи його. Потім дитина виконує вправу самостійно.

 “Вухо – ніс”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою рукою – за протилежне вухо. Одночасно відпустіть вухо і ніс, хлопніть в долоні, змініть положення рук «з точністю до навпаки».

 

 Перехресні рухи”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Виконуйте перехресні координовані рухи одночасно правою рукою і лівою ногою (вперед, в сторони, назад). Потім зробіть те ж лівою рукою і правою ногою.

“Горизонтальна вісімка”
Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.
Намалюйте в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім три рази спочатку однією рукою, потім іншою, потім обома руками одночасно.

 

Як уникнути негативного спілкування з дитиною На жаль, багато батьків не усвідомлюють, наскільки часто використовують негативні форми спілк...