24 січня — Міжнародний День освіти!!!

Свято було вперше проголошено ООН у 2018 році для відзначення ролі освіти для миру та розвитку. Тоді ж склали відповідну резолюцію на підтримку якісної рівноцінної освіти, яка має бути доступна для кожної людини незалежно від її національності, статі та соціального стану.

У засадах ООН вказано, що освіта допомагає людині стати грамотною, отримати впевненість у собі та забезпечити добробут для себе та своєї родини в майбутньому.

24 січня 2023 року світ відзначає п’ятий Міжнародний день освіти

Започаткувавши цей День, держави-члени ООН наголосили на важливості рівноцінної за якістю освіти на всіх рівнях. Усі люди повинні мати можливість для продовження освіти протягом усього життя. Це допомагало б їм набувати необхідних знань та навичок і дозволяло брати повноцінну участь у житті суспільства та робити внесок у забезпечення сталого розвитку.

День ручного письма (День почерку)

День ручного письма чи день почерку відзначається щороку 23 січня. Цей день святкують з метою підкреслити важливість рукописного письма, дослідити чистоту та характер почерку. Завдяки сучасним технологіям процес написання став набагато простішим та швидшим. Проте написання букв та слів на папері відрізняється від механічного набору тексту. Коли людина бере ручку та папір, її розум та тіло синхронізуються, думки йдуть в такт з написанням слів. Ще одна перевага ручного письма в тому, що всі записи зберігаються на фізичному аркуші паперу, у той час, коли голосові та текстові повідомлення з часом важко або й взагалі неможливо віднайти. Крім того, за почерком можна відтворити портрет людини, дізнатися про риси її характеру.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ РУЧНОГО ПИСЬМА?

День почерку був винайдений у 1977 році, коли педагоги почали відчувати, що люди починають втрачати навички ручного письма. Мистецтво каліграфії втрачає своє значення, а навчити писати рукою нове покоління стає дедалі важче. Зважаючи на це Асоціація виробників письмових приладів (WIMA) створила День почерку. Хоча не всі знають про це свято, проте з кожним роком він набуває все більшої популярності та поширюється по всьому світі.

Дату святкування 23 січня обрали на честь дня народження президента американського Конгресу Джона Хенкока. Саме він в 1776 році брав участь в підписанні Декларації про незалежність США. Конгресмен підписувався великими та широкими літерами, що надавало його почерку авторитетності. Варто сказати, що текст Декларації був переписаний з друкованого примірнику у вигляді каліграфічного письма на пергаментному аркуші.

НАУКА ПРО ПОЧЕРК

Розвивався рукописний текст протягом тисячоліть. Одночасно з його появою люди ставили собі питання, якими рисами характеру володіє людина з певними особливостями почерку. А вчені Стародавньої Греції вважали, що характеристики ручного письма людини безпосередньо пов’язані з її духовним світом.

Вчення про ручне письмо, або як воно сьогодні називається «графологія», з’явилося в 1875 році. Саме тоді французький абат Мішонер почав досліджувати почерк для того, щоб визначити психічний стан людини. 

Сучасна наука виділяє 7 основних факторів рукописного тексту, які визначають психологічні особливості його автора. Графологи звертають увагу на величину літер, їхню форму, кут нахилу, чіткість та силу натиску під час написання.

Також важливими є особливості з’єднання літер у слова, а також загальний аналіз почерку. На думку сучасних графологів, під час написання літер та слів активізується розум людини, який керує рукою під час писання. Це твердження також пояснює той факт, що у міру дорослішання робота мозку, а значить і почерк людини, змінюється.

ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ЛИСТИ, РУКОПИСНЕ ПИСЬМО ТА ПОЧЕРК

Найкращий почерк в світі було виявлено у Непалі. Її володаркою стала 14-річна школярка. 

• Хосейн Мохаммед Декхані – громадянин Ірану, який прославився як автор найдовшого листа у світі. У своєму листі довжиною понад 150 м та вагою 2,5 кг він в рукописному вигляді висловив образу своєму товаришу за тривале мовчання.

• Мало хто знає, але автором найкоротшого листа є Віктор Гюго. Він відправив цього листа одному з видавців, з яким співпрацював. У листі був тільки один знак – знак питання. Таким чином автор хотів дізнатися про реакцію на свій твір. Цікаво, що у відповідь він отримав такий самий короткий лист зі знаком оклику.

• Перша рукописна українська книга – Пересопницьке Євангеліє, створене в 1561 році. Переписом займалися ігумен Григорій та його помічник Михайло. Євангеліє було переписано настільки вишукано, що і донині вважається справжнім витвором каліграфії.

• Почерк людини – є важливим інструментом для експертів-криміналістів. Таким чином вони можуть визначити, чи документ є справжнім та методом порівнянь виявити особистість автора.

• Понад 40 ознак характеру людини можна визначити за її підписом. Якщо підпис закінчується хвостиком догори, це означає що в характері людини переважають оптимістичні риси. Така людина енергійна та завжди досягає поставлених цілей. Найчастіше це активні, творчі люди. Якщо кінчик підпису йде донизу, то його автор – песиміст. Він схильний до депресій, часто такі люди мають алкогольну залежність. Власник довгого підпису – розважлива людина, яка глибоко мислить, має впертий норов та прискіпливо ставиться до дрібниць.

• Ручне письмо сприяє запам’ятовуванню. Під час написання певного тексту, активізується частина мозку, яка відсіює зайву інформацію. Виводячи кожну літеру на аркуші паперу, людина легше концентрується та ставиться до написаного уважніше.

Є багато цікавих справ, які можна зробити в День почерку. Насамперед, варто згадати про важливі документи, які були написані від руки. Відвідати музеї рукописної книги, ознайомитися з факсимільними рукописними виданнями «Київські глаголичні листи», «Остромирове Євангеліє», «Повість временних літ», «Пересопницьке Євангеліє».

ЯК ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ПОЧЕРКУ?

День почерку – це ще одна можливість вивчити почерк іншої людини, усвідомлюючи, що почерк є настільки унікальним, як і відбитки пальців. За почерком можна спробувати скласти психологічний портрет людини.

Вдосконалити свій почерк, намагатися зробити його чіткішим та зрозумілішим для інших. День ручного письма – чудова можливість навчити письма своїх малих дітей. Літери можна малювати кольоровими олівцями чи фарбами. Дуже важливо в цей день відпочити від комп’ютера та намагатися не набирати текст на клавіатурі.

ЧОМУ ВАЖЛИВИЙ ЦЕЙ ДЕНЬ?

Інформаційні технології змінюють ритм нашого життя. За короткий час ми можемо зробити безліч важливих речей. Голосові та текстові повідомлення відправляються за лічені хвилини.

Водночас зникає велика культура каліграфії – культури писання від руки, коли людина має можливість максимально проявити себе та виявити свій характер. День ручного письма звертає увагу на важливість написання літер, слів та цілих речень ручкою на аркуші паперу. Збережемо культуру письма від руки разом!

1561 Написана перша рукописна українська книга – Пересопницьке Євангеліє.

1875 З’явилося вчення про ручне письмо – графологія.

1977 Заснування свята – День почерку.

https://daytoday.ua/podiya/den-ruchnoho-pysma-den-pocherku/

Міжнародний день обіймів. 

Міжнародний день обіймів у світі відзначають щороку 21 січня. Це доволі незвичне та позитивне свято, оскільки в цей день люди можуть обіймати один одного. Цікаво, що обійняти можна не тільки рідну людину, але й випадкового прохожого.

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ОБІЙМІВ?

Міжнародний день обіймів був започаткований 21 січня 1986 року в США (штат Мічиган). Таку незвичайну ідею підкинув пастор однієї з протестантських церков – Кевін Заборні. Він стверджував, що американці поводять себе надто стримано та не проявляють своїх почуттів. Таким чином люди намагаються відгородити себе від інших та зберегти свою недоторканість. Дехто взагалі вважає дотики панібратськими відносинами, недопустимими у спілкуванні з незнайомцями. А левова частка людей соромиться виявляти свої почуття на публіці.

Започатковане у вузькому колі свято спочатку набуло національних масштабів, а пізніше розповсюдилося усім світом.

12 ОБІЙМІВ НА ДЕНЬ

Люди як правило не замислюються над тим, скільки разів на день вони здійснюють акт обіймів. Проте є певна квота, яка допомагає нам зростати та розвиватися. Вчені стверджують, що для виживання людина потребує чотирьох обіймів в день, для почуття безпеки – 8, а для розвитку – 12. Здається, що це занадто багато, але ми можемо досягати цих результатів, навіть не задумуючись. Просто необхідно використовувати кожну нагоду для обіймів – обіймати своїх дітей, коханих, рідних, колег та знайомих.

ЗНЯТТЯ НАПРУГИ

У дослідженні 2015 року, у якому взяли участь 404 здорових дорослих, дослідники з Університету Карнегі-Меллона виявили, що соціальна підтримка та обійми можуть захистити людину від застуди після її контакту з вірусом. Люди, які відчували більшу соціальну підтримку, рідше хворіли на застуду. Дослідники також підрахували, що ефект обіймів на 32% пом’якшує стрес. Навіть ті застуджені, які відчували більшу соціальну підтримку та отримували більше обіймів від близьких, мали менш виражені симптоми.

20 СЕКУНД ІДЕАЛЬНИХ ОБІЙМІВ

Попри те, що в середньому одні обійми з другом або членом сім’ї складають близько 3 секунд (швидкі обійми перед продовженням розмови), для здоров’я корисними є довші обійми – від 20 секунд.  Під час обіймів в організмі виділяється окситоцин – гормон, який розслабляє та знижує тривожність. Його часто називають «гормоном обіймів». Вивільняючись протягом 20 секунд обіймів, цей гормон знижує кров’яний тиск та зменшує гормон стресу норадреналін.

ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СТРАХУ

Вчені виявили, що обійми – навіть, якщо це були просто неживі предмети, як плюшевий ведмедик – допомагають заспокоїти внутрішні страхи. Міжособистісний дотик – настільки потужний механізм, що навіть предмети, які можуть імітувати дотик іншої людини, допомагають прищепити відчуття спокою та небезпеки.

#обійми #напруга #страх #підтримка #оксітоцин

 Як викладачу зберегти психологічне здоров'я та підвищити емоційний інтелект?

У зв’язку з російською воєнною агресією⚔️ в Україні, значно збільшилась потреба у психологічній підтримці усім категоріям населення 🤱👪🧓. Найбільш розповсюдженими проблемами є: загострені відчуття страху, тривоги, невизначеності, емоційні розлади, реактивні стани, посттравматичні стресові розлади😱, горе, 😥переживання втрати близьких😣, панічні напади🤯. Особливої уваги та психологічної підтримки сьогодні потребують педагогічні працівники🏫👨‍🏫👩‍🏫. 

🧘‍♀️Для підвищення ресурсності в умовах викликів війни та дистанційного навчання психологи рекомендують освітянам⬇️:

🔵Фокусуйтесь  на  власному самопочутті

🔵Піклуйтеся про своє професійне та емоційне здоров’я.

🔵 Ефективно розподіляйте робочий час та навантаження. 8-8-8

🔵Критично оцінюйте свій професійний, емоційний і фізичний стан та своєчасно звертайтеся за потрібною фаховою допомогою.

🔵Застосовуйте методи самодіагностики та саморегуляції емоційного стану.

🔵Створюйте умови для формування та/або відновлення особистісного ресурсу. 

🔵Дотримуйтесь правил психологічної безпеки в процесі професійної діяльності. 

🔵Обмежуйте споживання новин за часом і надійними джерелами,

🔵Пам’ятайте, що створення комфортних умов для перебування вдома усіх членів родини є важливою складовою забезпечення здорового психологічного клімату.

🔵Знаходьте позитивні моменти у будь-яких ситуаціях. Головне завдання, що полягає перед кожним в цих умовах – зберігати критичне мислення та позитивний настрій.

♥️Будьте здорові.

Як наша психіка реагує на масові трагедії під час війни?

Трагедія у Дніпрі, аварія у Броварах – одномоментно загинула велика кількість людей, серед яких і діти.

На фоні таких трагічних подій не дивно, що багато українців відчули гострі, хоч і різні емоції. Хтось кілька днів поспіль проплакав, інших охопив неконтрольований гнів. А дехто ніби не відчув нічого. Парадокс у тому, що всі ці реакції є нормою, – пояснює психолог Марія Сичинська.

Емоційне оніміння – може виникати як реакція на сильний стрес, з яким психіка не здатна впоратися. Тому запускаються захисні механізми. Часто це призводить до такого стану, коли людина взагалі не здатна переживати ані негативні, ані позитивні емоції. Також емоційне оніміння іноді супроводжується нездатністю плакати, навіть коли ми відчуваємо в цьому потребу.

Порада: Плакати – це найкраще, що ви здатні для себе зробити в такому стані. Каталізатором може стати мистецтво – сумна пісня чи фільм. Річ у тому, що, коли ви плачете, ви зменшуєте рівень кортизолу, і стрес обнуляється.

Неконтрольований гнів, агресія і ненависть – теж поширені емоції, що відчули українці після трагедії у Дніпрі. В таких ситуаціях це здорова реакція, однак у тривалій перспективі вона здатна стати деструктивною для нас самих і навколишніх.

Порада: Знайдіть безпечний спосіб дати вихід гніву. Порвіть на шматки лист паперу, послухайте агресивний рок або займіться прибиранням. Придушення гніву та агресії в тривалій перспективі може мати негативні для вашої психіки наслідки, з якими самостійно впоратися буде вже значно складніше.

Нездатність стримати сльози й емоційні гойдалки – такі стани під час війни, на жаль, також стали звичайними для більшості українців. Ми постійно перебуваємо в інформаційному полі, де говорять про війну, показують війну і багато смерті.

Порада: Навчіться переключати увагу і витягати себе із цього стану постійного скролингу. Дотримуйтеся розпорядку дня, за можливості гуляйте на свіжому повітрі, реагуйте лише на дійсно важливу інформацію. Це – не прояв байдужості, а просто спосіб захистити свою психіку і зберегти фізичне здоров'я.

Джерело @психологічна підтримка

Все реакции:

4Вы и ещё 3

 

 

 Жаби, сир, ковбаса та помідори:

4 лайфхаки тайм-менеджменту для дітей

З’їсти жабу

Канадсько-американський експерт з успішності Браян Трейсі описав цей інструмент у своїй книзі-бестселері «Eat that frog: 21 great ways to stop procrastinating and get more done in less time». Виявляється, традиція їсти жаб у французькій кухні виникла дуже давно з необхідності виживати у часи війни та голоду. Саме тому в більшості з нас жаба асоціюється із чимось бридким і неприємним. Отже, жаба — це найбільш неприємна справа, те, що нам зовсім не подобається. У навчанні жабою буде найбільш неулюблений урок — от з нього і треба починати.

Нам зазвичай неприємне те, що ми погано робимо, те, що нам не вдається. А не вдається нам якась справа тому, що ми мало тренувалися це робити. Якщо починаємо цю жабу їсти — тренуємо свої слабкі навички, то й сама справа стає простішою.

Регулярне поїдання жаби може перетворити її на прекрасну принцесу: в якийсь момент дитина може усвідомити, що той, колись неприємний, предмет став значно зрозумілішим, простішим і вже не є жабою.

Принцип швейцарського сиру

Про цей простий і ефективний інструмент тайм-менеджменту пише Алан Лакейн у книжці «How to get control of your time and your life». Уявіть велику головку швейцарського сиру, а ви — миша, яка дуже хоче ним поласувати. Але миша не може проковтнути весь шмат за раз. Вона прогризатиме маленькі дірочки з різних боків головки, аж поки не з’їсть усю.

Сир — це велике завдання: важливе і складне настільки, що ви не знаєте, як до нього підступитися, не розумієте послідовності виконання дій. Тому почніть його вирішувати, прогризаючи дірку з будь-якого боку. Не важливо, звідки ви почнете гризти, тут треба просто із чогось почати. Після кількох таких дірок ви вже краще розумієте суть завдання і можете спланувати послідовність дій для його виконання. Дійте, як миша: огляньте весь шмат сиру і оберіть, де можете прогризти дірку просто зараз. Іншими словами, оцініть обсяг завдання і почніть з будь-якої простої дії. Виконайте її — це буде ваша перша дірочка в сирі, тож можна себе похвалити. Повертайтеся до сиру, щойно матимете час, і прогризайте наступні дірки.

Важливо дотримуватися таких правил:

не повертайтеся до дірочки, яку вже прогризли, щоразу робіть нову: починайте виконувати завдання кожен раз з іншого боку;

гризіть сир навіть тоді, коли маєте дуже мало часу: навіть за 5 хвилин можна зробити маленьку, але потрібну роботу: виписати невідомі слова з тексту, прочитати кілька абзаців, вивчити одне правило.

Нарізати ковбасу

Ми схильні відкладати неприємну для себе діяльність на потім. Ці невиконані завдання накопичуються, і жаба стає велетенською. Якщо так сталося, час приєднати інструмент «нарізати ковбасу»: дитина може уявити весь обсяг великого домашнього завдання як одну довгу ковбаску. Але ж ми не можемо проковтнути її за один раз. Щоб з’їсти ковбасу, спершу її треба нарізати на маленькі скибочки. Так само дитина може розділити це завдання на малі частини і робити їх поступово.

Образ ковбаси дуже зручний для того, щоб дитина усвідомила, що є результатом її роботи: це візуалізація завдання, його частин і результату навчання.

Додайте помідорів

Італієць Франческо Чірілло колись мав проблеми з навчальною успішністю. Після кількох

експериментів над собою він наприкінці 1980-х років запропонував свій секрет тайм-менеджменту — метод помідора. Його описують у багатьох книгах про управління часом. Суть методу: розбити завдання на день на шматки, кожен з яких можна виконати за 25 хвилин, встановити таймер на цей час і працювати максимально зосереджено протягом цього часу.

Після сесії роботи зробити перерву 4 хвилини, і знову працювати 25 хвилин. Після 4 таких робочих сесій зробити довшу перерву — 20 хвилин.

Таймер потрібен обов’язково, адже він контролює час і сповіщає момент перерви. Працюючи за цим методом, дуже важливо записувати, скільки помідорів ви з’їли за день: наприкінці дня вас приємно здивує те, скільки завдань ви виконали. Метод помідора можна пропонувати дітям з початкової школи: тоді проміжки концентрованого навчання триватимуть по 10 хвилин.

Більшість дітей цього віку здатна зосереджувати увагу на такий період, однак є діти, які добре працюють і 15 хвилин.

Загалом, експерти радять учням зосереджено працювати протягом 20 хвилин. Проте бувають індивідуальні особливості: комусь краще, щоб це було 15 хвилин, комусь — 25 хвилин. Тривалість помідора може залежати і від предмета: фізику хочеться вчити по 15 хвилин, а інший урок — по 25. Однак збільшувати проміжки відпочинку не варто — довша (ніж 5 хвилин) перерва призведе до того, що дитина «випаде» з теми, і їй буде складно повернутися до навчання.

Тоді як трішки затягнути сесію навчання можна: якщо дитина працює вже 20 хвилин, але їй лишилося дописати одне речення, то краще вже закінчити, а тоді робити перерву.

Ваше завдання — спостерігати за дитиною і допомогти їй зрозуміти, як і коли вона найкраще навчається. Коли учень чи студент зрозуміли свої особливості навчання, то можуть налаштувати під себе кожен з інструментів тайм-менеджменту.

Залежно від того, скільки нашому мозку потрібно часу для побудови стійких нейронних зв’язків, засвоєння нової звички може зайняти навіть більше, ніж 21 день. Для когось вироблення звички тайм-менеджменту триватиме місяць або два. Не намагайтеся, щоб дитина опанувала одразу всі інструменти тайм-менеджменту: починайте з одного, а коли він перейде у стійку звичку, можна додати другий, потім третій.

У вашої дитини може бути такий сценарій виконання домашніх завдань:

Обрати жабу — найбільш неприємний для себе предмет чи завдання.

Уявити цю жабу у вигляді ковбаси, яку можна розрізати на шматочки: наприклад, 5 прикладів і 2 задачі.

З’їсти цю жабу по скибочці за раз, використовуючи метод помідора: чергуючи зосереджені сесії навчання і короткі проміжки відпочинку.

Якщо дитина читає задачу і розуміє, що геть не знає, як її вирішувати, то підключає метод «швейцарського сиру»: починає прогризати дірочку — наприклад, може виписати умову задачі, що в ній відомо, а що ні.

Якщо завдання зрозуміле, то дитина може самостійно розбити його на частини — шматочки ковбаси і визначити, скільки часу витратить на поїдання кожної скибочки.

Планування часу за методом помідора з дитинства прибирає страх перед завданням: дитина уявляє, що для виконання завдання у неї буде 2–3 блоки по 20 хвилин роботи з короткими перервами.

Обов’язково придумайте винагороди за помідори, жаби і ковбаски, які дитині вдалося з’їсти за день.

https://osvitoria.media/experience/zhaby-syr-kovbasa-ta-pomidory-4-lajfhaky-tajm-menedzhmentu-dlya-ditej-na-karantyni/

Психогеометричний тест. Ваші сильні та слабкі сторони.

У 1978 році фахівець із соціально-психологічної підготовки Сьюзан Деллінгер представила світу свій психогеометричний тест. Сьогодні багато роботодавців пропонують пройти його на співбесіді: він вказує на сильні та слабкі сторони людини з великою точністю.

Погляньте на геометричні фігури.

Яка з даних фігур вам ближча?

 Виберіть ту, яку асоціюєте з власною особистістю.

Читайте результати

👇👇👇👇👇👇👇

Трикутник

Трикутник – енергійна і сильна особистість. Їх характерна особливість – вміння концентруватися на головному. Вони здатні глибоко і швидко аналізувати ситуацію і зосереджуються на суті, не надаючи великого значення деталям.

Це дуже впевнені в собі люди, які хочуть бути у всьому правими. Через потреби управляти поточним станом справ і вирішувати за інших Трикутник стає особистістю, яка постійно змагається і конкурує з іншими. Вони часто бувають категоричні, не переносять заперечень і насилу визнають свої помилки.

Для них дуже важлива кар’єра, і вони прагнуть до високого статусу. Їх головна негативна якість – спрямованість на себе, сильний егоцентризм.

Коло

Перш за все Коло зацікавлене в хороших міжособистісних стосунках. Ці люди дуже доброзичливі. Коло здатне згуртувати колектив і створити міцну сім’ю. Їм властиві підвищена чутливість і сильна емпатія. Вони добре “читають” людей і можуть швидко розпізнати ошуканця або удавальника.

Такі люди спрямовані на інших людей, а не на справу. Щоб зберегти мир, вони можуть відмовитися від власної позиції, тому що найважче для Кола – вступати в конфлікт. Рішучість таким людям чужа, і вони часто не можуть подати себе так, як хотілося б.

У питаннях моралі й справедливості Коло проявляє завидну твердість. Їхнє мислення заточене на почуття та моральні цінності. Вони прагнуть знайти щось спільне в різних точках зору.

Прямокутник

Прямокутник – це тимчасова форма особистості. Це люди, які незадоволені своїм нинішнім способом життя і знаходяться в пошуках кращого положення.

Характерна риса таких людей – непередбачуваність вчинків під час перехідного періоду. Як правило, у них низька самооцінка, і вони шукають щось нове в прагненні стати кращими: це стосується роботи, іміджу і так далі.

Прямокутникам властиві допитливість, щирий інтерес до того, що відбувається і сміливість. Вони відкриті для нових ідей і з легкістю засвоюють все нове. З іншого боку, в перехідний період вони стають легкою здобиччю для маніпуляторів, оскільки їх станом властиві сугестивність і довірливість.

Квадрат 

Працьовитість, потреба доводити справу до кінця, завзятість – основні якості Квадратів. Терпіння і витривалість роблять їх кращими фахівцями в своїй галузі. Цьому також сприяє сильна потреба в отриманні нової інформації.

Знання Квадратів систематизовані й розкладені по поличках. Вони не схильні до здогадів, а покладаються лише на свої обчислення і дуже уважні до деталей. Передбачене життя – це їх ідеал. Їм не до душі, коли змінюється звичний хід подій.

Пристрасть до деталей позбавляє Квадратів оперативності. Акуратність і прихильність до дотримання правил можуть розвинутися до крайності. Крім іншого, їх раціональність і емоційна сухість заважають швидко налагодити контакт з оточуючими.

Зигзаг

Зигзаг – творча особистість. Таким людям властиві стихійність і образність мислення. Послідовність – це не їх стиль. Думки Зигзага здійснюють відчайдушні стрибки. Вони не зациклюються на деталях, тим самим спрощуючи картину світу. Це дозволяє їм створювати гармонійні образи і в усьому бачити красу. У таких людей сильно розвинене естетичне почуття.

Зигзаги не можуть працювати там, де є суворі обов’язки. В роботі для них важлива незалежність. Коли Зигзаг знаходиться там, де йому комфортно, він починає працювати, виконуючи своє основне призначення – генерування нових методів роботи і ідей.

Такі люди – ідеалісти. Через це їм властиві наївність і непрактичність. З усіх 5 фігур Зигзаг найшвидше збуджується. Вони нестримані, що часто заважає їм втілювати свої ідеї в життя.