вівторок, 18 квітня 2023 р.

 Вивчаємо емоції

 Кожна мить життя є емоційно забарвленою. Емоції та почуття можна порівняти з палітрою художника, на якій є сотні різних кольорів і відтінків, з тією різницею, що все це розмаїття кольорів передає внутрішній стан людини. У мові є достатньо слів, за допомогою яких можна висловити емоції і почуття. Наприклад, санскрит відомий тим, що містить понад дев’ятсот слів, які дозволяють описати емоційний стан. На жаль, не завжди люди говорять про емоції, а ігнорують чи пригнічують їх. На питання, як себе почуваєш, здебільшого, можна почути відповідь «добре», «нормально» або «погано». Люди не завжди знаходяться «в контакті» зі своїми почуттями, тому важко їх зафіксувати, тим більш висловити.

Є й інша причина зайвої стриманості – традиції, що регулюють емоційні прояви. Наприклад, в японській культурі, навіть про свої нещастя прийнято повідомляти з ввічливою усмішкою, щоб не викликати незручність у сторонньої людини. Дехто, особливо чоловіки, вважають, що говорити про емоції й почуття недоречно. Як наслідок, виникають проблеми: така людина виявляється «глухою», нечутливою до емоцій інших людей, а це унеможливлює побудову комфортних стосунків. Лише усвідомлюючи власні емоції, можемо навчитися розуміти емоції інших людей, а також причини, що їх викликали. Фіксувати наявність емоції, ідентифікувати і висловлювати її коректно – означає управляти нею.



Базові емоції

Усвідомлення почуттів у всій їх повноті й розмаїтті не тільки збагачує життя, а й слугує першим кроком до їх вираження.

 Існують сотні емоцій і ще більше емоційних відтінків. Дослідники виділяють від чотирьох до десяти основних (або базових) емоцій:

Десять базових емоцій (за К. Ізардом): інтерес (цікавість), радість, здивування, гнів, страждання (горе), відраза, презирство (огида), сором, провина, страх. Наводимо короткий опис деяких з них:

Інтере́с, цікавість – емоційний вияв пізнавальних потреб людини, основа творчості, проявляється у ставленні до нового, мотивує і збільшує працездатність. Інтерес до людей допомагає налагоджувати і підтримувати добрі стосунки.

Ра́дість – це емоційне вираження щастя. Стосунки між людьми зміцнюються, коли вони наповнені радістю та інтересом. Радість полегшує соціальні контакти, відновлює енергію.

Здивування (подив) – різке підвищення нервової стимуляції, що виникає внаслідок несподіваних подій. Виникнення цієї емоції сприяє миттєвій орієнтації всіх пізнавальних процесів на об’єкт, що викликав подив. Ця емоція швидко виникає і зникає, спрямована на виживання.

Гнів бурхлива реакція на обмеження автономності, супроводжується станом «хаосу». Коли людина починає розуміти, що її автономності щось загрожує, швидко концентрується на тому, як позбутися небажаного вторгнення, яке стало причиною хаосу. Для чого нам потрібний гнів? Як зазначає Ч. Дарвін, гнів «додає сили м’язам і водночас енергію – волі». Це справедливо і для тваринного світу, і для соціуму. Гнів мобілізує енергію, щоб захистити себе, відстояти свою свободу, подолати перешкоди. В джунглях гнів є головним чинником виживання, оскільки з’являється кожен раз, коли виникає загроза нападу, обмеження свободи. У соціальному середовищі з розвитком свідомості вчимося нападати на проблеми символічно. Гіркий досвід свідчить, що за спалахом гніву наступає довгий період «перефразування» ситуації: «Я міг би це сказати», «Чому я не зробив так…».
Види прояву гніву: як постійний стан душі (гнівлива людина); прихована злість, що не демонструється; образа – це також внутрішній гнів; гнів як спалах люті, що виявляється у грубих, неввічливих словах та вчинках; злопам’ятність.

Горе (страждання, сум) реакція на життєву втрату, супроводжується відчуттям «порожнечі». Допомагає усвідомлювати значущість тих, кого любимо, згуртовує людей.

Відраза («відвернення» – негативна реакція на їжу) – одна з емоцій та чуттєвих реакцій людини на щось огидне за смаком. Відраза, огида, презирство, зневага на всій земній кулі виражаються мімікою та жестами, що демонструють відкидання або дистанціювання від неприємного предмета, бажання позбутися від когось чи від чогось.

Презирство/сором найтоксичніші емоції. Не кожен може зізнатися навіть собі, не говорячи про інших, що переживає емоцію презирства чи сорому. Л. Стюарт описує презирство/ сором як «функцію оцінки, коли ми вважаємо інших або себе неповноцінними. Ці емоції мають величезний потенціал, який примушує нас переглядати своє ставлення до себе і стосунків з іншими». Сором – це емоція, що виникає у людини при здійсненні вчинків, що суперечать
нормам моралі; переживається як обтяжливе занепокоєння, незадоволення собою, засудження своєї поведінки. Відчуття сорому виникає і при спогаді про принизливий вчинок, здійснений у минулому. Сором мотивує бажання сховатися, зникнути, має виразні тілесні симптоми – почервоніння, опускання очей тощо. Сором – це емоція, яку нам найважче дозволити собі переживати. Тому іноді люди маскують ці емоції іншими.

Провина – емоція, схожа на сором, оскільки також виникає у результаті неузгодження очікуваної та реальної поведінки. Однак сором може з’являтися внаслідок будь-яких помилок, вина ж виникає при порушеннях морального чи етичного характеру, при чому в ситуаціях, в яких людина відчуває особливу відповідальність.

Страх – емоція, що виникає в ситуаціях реального або передбачуваного лиха, загрози біологічному або соціальному існуванню людини, реакція на «невідоме». Емоція страху в основі інстинкту самозбереження допомагає мобілізувати ресурси організму і швидко прийняти рішення щодо порятунку: втекти або напасти. Почуття страху може змінюватися від
неприємного передчуття до жаху.

Решта емоцій вважаються комплексними. Наприклад, співчуття – це поєднання печалі й любові; в ревнощах приховані любов, ненависть і заздрість; пригніченість – складна комбінація сорому і суму; ненависть охоплює огиду та гнів. Емоціям і почуттям властива полярність, за різних обставин вони можуть виявлятися протилежно: «радість – горе», «любов – ненависть», «симпатія – антипатія», «задоволення – незадоволення».

Природа не забезпечила нас особливою кнопкою, що дозволяє відключати емоції в тих ситуаціях, коли не хочемо їх переживати. В цьому є сенс. Якби ми змогли відключити емоції, наше життя стало б нудним, нецікавим і небезпечним. Емоції визначають якість нашого життя. Якщо ми функціональні та благополучні, емоції, переважно позитивні, якщо ж ні – вони «переміщаються» до негативного полюса.


 Порадник. Вчимося контроювати емоції. 



Спокій – це не що інше, як належний порядок в думках. М. Аврелій

Емоційний самоаналіз – це здатність розрізняти свої емоції і розуміти, які саме події їх викликали. Очевидно, що нем ожливо управляти емоціями, якщо їх не усвідомлювати, не звертати на них увагу.

Як ви переживаєте емоції?

Як ви сердитеся: зі злістю, добродушно або ображаєте партнера?

Як ви скаржитеся: намагаєтеся знайти співчуття, звинувачуєте когось, нападаєте чи переживаєте  почуття незручності?

Що робите, коли вимагаєте щось: заохочуюте партнера, принижуєте, докоряєте або ввічливо просите?

Як ви робите зауваження: спокійно, роздратовано, терпляче, нетерпляче, у м’якій чи жорсткій формі, при цьому поважаєте чи ображаєте партнера?

 Як ви реагуєте на критику: агресивно, роздратовано, з почуттям гумору, із щирою вдячністю?

Як ви відгукуєтеся про більшість своїх колег:  з почуттям заздрості, образи, невдоволення або доброзичливо? 

Два простих запитання мають чарівну силу, можуть допомогти розібратися в собі і здійснити позитивні зміни.

Перше магічне запитання: що відбувається зі мною в цей момент? А саме: Що я зараз роблю? Що я почуваю? Про що я думаю? Як я дихаю?

Друге магічне запитання: що б мені хотілося в наступний момент? Чи я хочу продовжувати робити, думати, почувати, дихати так само? Може, я хочу щось змінити?

Емоційний самоаналіз уможливлює визначення своїх емоцій до того, як їх висловити; а це дозволяє управляти імпульсами, виражати бажання адекватно ситуації.

ЯКІ НАЙКРАЩІ СПОСОБИ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ СВОЇХ ЕМОЦІЙ?

Самовираження — це чудовий спосіб ідентифікувати емоції та працювати з ними. Експерти Інституту когнітивного моделювання пропонують список практик, які можуть допомогти у висловленні та переживанні емоцій.

Мистецтво  може допомогти нам виразити, що ми відчуваємо,коли нам бракує слів або ми не хочемо їх використовувати. Існує багато різних способів використання мистецтва як самовираження.

Ось кілька ідей, щоб почати.

Колаж: виріжте зображення з журналів і газет, які відгукуються вам та зображають ваші почуття. Наклейте їх на папір або листівку, щоб створити настрій-колаж. 

Мандала: мандала на санскриті означає коло. Це індуїстські та буддійські символи Всесвіту, які часто використовуються в медитації. Розмальовка  мандали може допомогти вам розслабитися, і ви можете використовувати кольори, щоб виразити свої почуття. Ви можете знайти безплатні шаблони в інтернеті або намалювати власні.

Намалюйте дерево:
 намалюйте, яким би ви були деревом. Подумайте, чи воно високе, чи вічнозелене, чи фруктове чи квітне тощо. 

Записи у щоденник Вести щоденник — це чудовий спосіб розібратися зі своїми почуттями, проблемами або цілями. Вам не потрібно писати щодня, тільки тоді, коли маєте бажання. Писати можна в будь-який час доби. Ви можете писати скільки завгодно, навіть використовуючи маркери, щоб виділити важливе, якщо хочете.  Ви можете писати від руки або друкувати свій щоденник, якщо вам це простіше — вирішувати вам.

Креативне письмо Креативне письмо — це потужний спосіб виразити свої емоції.  Ви можете спробувати написати вірші, оповідання чи навіть п’єсу. Ви можете писати щотижня або як завгодно часто виділяти час, щоб створити свій художній світ. Ви можете писати на комп`ютері чи від руки, видалити чи знищити після, або зберегти, щоб озирнутися — вирішувати вам.

Трекер настро Фіксування настрою може допомогти вам визначити закономірності та відстежувати зміни.

Напишіть лист Напишіть його не для надсилання, тільки для вас. Ви можете написати собі в минулому чи майбутньому, коханій людині, а можете й не мати конкретного адресата. Або ви можете звернутися до того, хто зробив вам боляче. Написання листа може бути способом сказати те, що ви ніколи б не сказали особисто, не готові сказати вголос або ще не мали можливості нікому сказати. Іноді ми відчуваємо, що нам потрібно щось сказати комусь, але не завжди потрібно, щоб вони це почули. Після того, як лист буде написаний, ви можете зберегти його або знищити.

Це цікаво!

У багатьох західних підприємствах є так звані «дошки емоцій», де прийнято писати все. В Японії в організаціях встановлюють гумові манекени босів для виплеску емоцій на практиці. Користуються попитом роботи, які виконують функції «цапа відбувайла». У присутності людини, яка бурхливо виражає свій гнів, такий робот принижено кланяється і просить вибачення. Ці методи прості й ефективні.

 Притча про емоції

Кажуть, що якось зібрались в одній частині Землі разом всі людські почуття. Коли СУМ позіхнув вже втретє, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало: «А нумо грати в хованки!». ІНТРИГА підняла брову: «Хованки? Що це за гра?». БОЖЕВІЛЛЯ пояснило, що один з них, наприклад, воно, водить – закриває очі й рахує до мільйона, в цей час як решта ховається. Той, кого знайдуть останнім, стане водити наступним й так далі. ЕНТУЗІАЗМ затанцював з ЕЙФОРІЄЮ, РАДІСТЬ так скакала, що переконала СУМНІВ, ось лише АПАТІЯ, яку ніколи нічого не цікавило, відмовилась від участі у грі. ПРАВДА вирішила не ховатися, тому що кінець кінцем її все одно завжди знаходять. ГОРДІСТЬ сказала, що це зовсім не цікава гра (її нічого окрім себе самої не хвилювало). БОЯГУЗТВО дуже не хотіло ризикувати.

- Раз, два, три, - почало відлік БОЖЕВІЛЛЯ

Першою заховалась ЛІНЬ. Вона залягла за найближчим каменем на дорозі. ВІРА піднялась в небо, а ЗАЗДРІСТЬ заховалась у тіні ТРІУМФУякий власними силами зумів видертись на вершину найвищого дерева. ШЛЯХЕТНІСТЬ дуже довго не могла сховатися, оскільки кожне місце, яке вона знаходила здавалось ідеальним для її друзів: кришталево чисте озеро - для ВРОДИ. Ущелина в дереві - для СТРАХУКрило метелика - для ХТИВОСТІ. Подих вітру - так це ж для ВОЛІ! Отже, вона замаскувалась у промінчику сонця. ЕГОЇЗМ, навпаки, знайшов лише для себе тепле й затишне містечко. БРЕХНЯ сховалась на дні океану (а на справді ж вона
сховалась у веселці), а ПРИСТРАСТЬ й БАЖАННЯ затаїлись у жерлі вулкану. ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ, навіть не пам’ятає де вона сховалась, але це неважливо. Коли БОЖЕВІЛЛЯ дорахувало до 999999, КОХАННЯ все ще шукало, де б йому сховатися, але все вже було зайнято.

Але раптом воно побачило чудовий кущ троянд й вирішило там сховатись серед його квітів.

- Мільйон, - дорахувало БОЖЕВІЛЛЯ й стало шукати.

Першою воно, звичайно ж знайшло ЛІНЬПотім почуло як ВІРА сперечається з БОГОМ, а про ПРИСТРАСТЬ та БАЖАННЯ воно дізналося з того, як тремтить вулкан. Потім БОЖЕВІЛЛЯ побачило ЗАЗДРІСТЬ і здогадалось, де ховається ТРІУМФЕГОЇЗМ й шукати то не було потреби, тому що місцем, де він ховався виявився вулик з бджолами, які вирішили прогнати непроханого гостя. У пошуках БОЖЕВІЛЛЯ підійшло напитися до струмка й побачило ВРОДУСУМНІВ сидів біля паркану, вирішуючи, з якого боку ж йому заховатися. Отже було знайдено всіх: ТАЛАНТ - у свіжій та соковитій траві, СУМ - у темній печері, БРЕХНЯ - у веселці (якщо чесно, то вона ховалась на дні океану). Ось лише КОХАННЯ знайти не змогли. БОЖЕВІЛЛЯ шукало за кожним деревом, у кожному струмку, на верхівці кожної гори й, нарешті, воно вирішило подивитись у кущах руж, і коли розсунуло гілки, почуло крик. Гострі шипи руж поранили КОХАННЮ очі. БОЖЕВІЛЛЯ не знало, що робити, почало вибачатись, плакало, благало, прохало пробачення й у спокутування своєї провини пообіцяло КОХАННЮ стати її поводирем. І ось з того часу, коли вперше на Землі грали в хованки... КОХАННЯ сліпе, а БОЖЕВІЛЛЯ водить його за руку...

Обговорення: 

Скільки емоцій та станівз цієї перитчі ви зможете назвати?

Що Ви думаєте з приводу значення і ролі емоцій в житті людини?

Чи потрібні людині емоції?

понеділок, 17 квітня 2023 р.

Казки - подорожі. (Ліс, Море, Зірочка, Художник)

Запропоновані вправи допомажуть знизити тривогу, розслабитися та відволіктися. Відчути прилив сил та енергії в тілі.






Дана медитація познайомить вашу дитину із чарівною Зірочкою. Допоможе розслабитись та заспокоїтись за допомогою практики сканування тіла. Подарує відчуття щастя та віру у власну мрію. Прослухування аудиіомедитації - це приємний та дієвий спосіб відчути зв‘язок із тілом, зрозуміти свій емоційний стан, відпустити тривоги та налаштуватись на цілющий сон.




 Міфи про психологію 





Популярність всього, що пов’язано з психологією, величезна, існує велика кількість «популярної» літератури з психології. 

Але чи привильне наше уявлення про цю професію?

Навіщо потрібні шкільні психологи?

Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?

В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?

Шкільні не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, надати допомогу у її вирішенні. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.

Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень (пам’ять, увага, мислення, темперамент, характер, профорієнтація). Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН.

Психолог – це теж не зовсім те, що показують у фільмах, особливо американських. Розвіємо  ряд міфів про психологію, що існують у суспільстві. В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і вигадують різноманітні міфи.

Міф 1 Психолог працює з «ненормалними» людьми

Нормальна, здорова людина до психолога не піде. Один із найпопулярніших міфів.

Перш за все, психолог за визначенням має справу зі здоровими людьми, що мають ті чи інші труднощі, проблеми. З психічними відхиленнями має справу лікар, психіатр. Це медична спеціалізація. Психолог же не має медичної освіти і навіть не має права лікувати.

Що стосується поділу психолог і психотерапевт, то він не настільки очевидний. Однак можна сказати, що психотерапевт має справу з більш складними випадками, глибокими психологічними травмами, особистісними проблемами. Психотерапія припускає більш глибоку і тривалу роботу, в ході якої досить суттєво може змінитися внутрішній світ клієнта.

Психолог же консультує, розбирається з приватними випадками, дає рекомендації (наприклад, психолог разом з клієнтом може напрацювати список прийомів, які допомагають розслабитися або, навпаки, зосередитися і т.п.).

Міф 2. Психолог – людина-чарівник

Людям здається, що на консультуванні, вислухавши проблеми клієнта, психолог за допомогою “чарівної палички” у вигляді поради, розумного слова – одразу ж розвіє всі складнощі, і все стане на свої місця.  

Зрозуміло, що це не так. Психолог – це професіонал, який наділений знаннями та вміннями. Він використовує різні види допомоги.

Це може бути підтримка в гострій кризовій ситуації. Це – консультування, яке розширює знання з питань вікових норм, криз, взаємостосунків. Це може бути психотерапія, як допомога в пошуках внутрішніх ресурсів людини, варіантів вирішення проблеми, пошуків нового місця в життєвій системі тощо.

Міф 3. Психолог – це порадник як вчинити в певній ситуації

Психолог-професіонал ніколи не нав’язує порад.

Адже ніхто не може бути більш компетентним у житті людини, ніж вона сама. А також тому, що відповідальність за власний вибір клієнта не може нести ніхто, навіть психолог.

Психолог допомагає побачити варіанти розв’язання даної проблеми, продумати наслідки й прийняти найефективніше рішення для даної людини. 

Міф 4. Хороший психолог після недовгого спілкування складає психологічний портрет співрозмовника.

Завдання психолога – не розібратися в життя клієнта, а допомогти йому самому розібратися у своєму житті. Тому у нього просто немає такої задачі – якось визначити проблему клієнта або тип його особистості. Таке навішування ярликів, можна навіть сказати, видає як раз не найкращого спеціаліста. Адже саме по собі віднесення людини до того чи іншого типу або визначення якогось рівня мало що дає для вирішення реальної проблеми.

Та й не треба плутати психолога з ясновидцем. Часто психологи чують такі прохання: бачиш людину в перший-другий раз, а він, дізнавшись про свою професію, просить розповісти йому про нього.

Міф 5. Психолог може змінити або вмовити того, кого потрібно

Досить розповсюдженим уявленням є те, що психолог може миттєво змінити або дитину, або дорослого так, що вони зразу ж стануть “такими як треба”.


Батьки шукають можливостей як змінити дитину, щоб вона стала кращою, у розумінні батьків. У такому разі психолог може разом із батьками впливати на ситуацію. Адже часто поведінка дитини є результатом неефективних виховних заходів самих батьків, і тому варто перебудувати стосунки з дитиною, змінити правила в сім’ї.

Потрібно батькам розуміти, що те, що формувалось роками, за годину не можливо змінити.

Міф 6. Психолог навчить, як маніпулювати іншими людьми

Часто звертаються до психолога із проханням навчити, як вплинути на дитину, дружину, чоловіка, батьків тощо.Кваліфікований спеціаліст пояснить клієнту, що маніпуляція суперечить етичному кодексу психолога і є найгіршим способом налагодження стосунків.

Міф 7. У психолога не повинно бути проблем, інакше який же він психолог і як може допомогти іншим?!

Психолог – не Бог. У нього можуть бути і бувають проблеми. Єдине, що потрібно від хорошого фахівця, це усвідомлювати свої проблеми, тримати їх під контролем, щоб вчасно відстежити, якщо його проблеми починають заважати ефективній роботі з клієнтом. Для цього, по-хорошому, психолог сам повинен періодично проходити особисту психотерапію.

 Вправи для дітей та підлітків, які перебувають у стресовій ситуації


Вправа для дітей та підлітків, які перебувають у стресовій ситуації (за програмою HEART)


Вправа для зняття стресу 
"Квітка та свічка"


Техніка релаксації Джейкобсона - зняття стресу та розслаблення


ІГРИ РОЗУМУ: як зупинити панічну атаку?

Вправи на подолання стресу та тривожності


пʼятниця, 7 квітня 2023 р.

 

7 квітня, щорічно відзначають Всесвітній день здоров'я, починаючи з 1950 року, саме тоді було засновано Всесвітню організацію охорони здоров'я в рамках ООН (ВООЗ). Мета святкування — підкреслити важливість здоров'я кожної людини і людства в цілому. У наш час здоров'я — це не відсутність хвороб, а фізична, психологічна, соціальна гармонія людини, її доброзичливе ставлення як до інших людей, так і до навколишнього середовища. Згідно зданими вчених, здоров'я залежить від багатьох чинників: більше ніж на 50% воно обумовлено способом життя людини, близько 40% — соціальними й природними умовами життя, 10% становить спадковість. Геніальний лікар і філософ Давнього світу Гіппократ стверджував, що яка діяльність людини, такою вона і є, такі і її хвороби. Висновок такий — необхідність вести здоровий образ життя була актуальною як в стародавньому світі, так і сьогодні, тому що він (здоровий образ) — є однією з найвагоміших умов та чинників формування, збереження і зміцнення здоров'я навіть у складних екологічних і соціально-економічних умовах, забезпечує високу працездатність, добре самопочуття, ефективну адаптацію до змін довкілля. Саме тому, з метою популяризації здорового способу життя, а також формування уявлення про здоров’я значною мірою залежить від нас самих.

Стан здоров’я населення викликає занепокоєння та є однією з найактуальніших проблем багатьох країн світу, адже здоров’я населення – одна з головних складових національного багатства країни, рушійна сила економічного та соціального розвитку держави, репродуктивності населення. Тільки здорова людина може ефективно працювати, створити міцну сім’ю, приносити максимальну користь суспільству.

Державна політика у сфері охорони здоров’я, перш за все має бути спрямована на поліпшення якості життя всіх громадян, оздоровлення навколишнього середовища, демографічної ситуації, раціональне використання асигнувань на охорону здоров’я, реалізацію міжгалузевих стратегій, спрямованих на формування та заохочення здорового способу життя, профілактику захворювань, зміцнення здоров’я всіх верств населення в рамках стратегії, яка втілюється в усіх країнах Європи під назвою «Здоров’я для всіх».

У всьому світі вже визнано, що до якого б рівня досконалості не доводилась діагностика захворювань та їх лікування, зупинити зростання хронічних неепідемічних та інфекційних захворювань неможливо, якщо серйозно не займатись профілактикою, однією з важливих складових якої є підвищення рівня медичної та санітарної культури населення, формування здорового способу життя.

Тільки усвідомлення взаємної відповідальності влади та кожного громадянина за стан справ у державі здатні змінити ситуацію в сфері охорони громадського здоров’я на краще. Тому поліпшення якості життя, оздоровлення довкілля, реалізація міжгалузевих стратегій, спрямованих на формування та заохочення здорового способу життя, профілактику захворювань, оздоровлення умов праці та побуту повинно бути пріоритетом державної політики у сфері охорони здоров’я.

Бути здоровим – вимога часу, яка має прямий стосунок до Всесвітнього дня здоров’я. Здоров’я – це життєва енергія, натхнення і задоволення від насиченого подіями життя. Це здатність ставити цілі й досягати їх, максимально реалізовувати свій потенціал. Піклуватися про своє здоров’я – це актуально, модно і престижно.

 Спроба підліткознавства воєнного часу від Світлани Ройз.             Спроба Підліткознавства воєнного часу. Я давно обіцяла написати цей ма...