30 серпня. Міжнародний день жертв насильницьких зникнень

          

        Щороку 30 серпня у світі відзначається Міжнародний день жертв насильницького зникнення або День зниклих безвісти. На жаль, з початку повномасштабного вторгнення російської федерації цей день привертає ще більшу увагу до тих злочинів, що скоєні на території нашої держави країною — агресором. Наразі достеменно не відома точна кількість осіб, що насильницьки зникли під час війни, серед них багато дітей було вивезено до сусідньої країни або зникли і подальша їх доля невідома. Це глобальна міжнародна проблема.

Ця дата була встановлена відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 65/209 від 21 грудня 2010 року. У резолюції висловлюється глибока стурбованість, зокрема, пов’язана і з збільшенням числа недобровільних або насильницьких зникнень в різних регіонах світу, пов’язаних з затриманнями, арештами або викраданнями, зростаючим числом повідомлень про переслідування, жорстоке поводження і залякуванні родичів зниклих осіб або свідків подібних злочинів.

Сьогодні насильницьке зникнення становить одне з найбільш жорстоких порушень прав людини. Для боротьби з цим ганебним явищем було прийнято Міжнародну конвенцію про захист усіх осіб від насильницьких зникнень 2006 р., яка стала першим міжнародно- правовим актом, в якому гарантується абсолютне право людини не піддаватися насильницьким зникненням.

Україна приєдналась до цієї Конвенції в 2015 році, https://bit.ly/3AZAFz7 Виникла необхідність внесення низки змін до національного законодавства з метою запобігання практиці насильницького зникнення.

Статтею 1 згаданої вище Конвенції закріплено, що ніхто не може піддаватися насильницькому зникненню. А частина друга ст.1 закріплює, що «жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення». https://bit.ly/3AZAILj

Також Конвенція дає визначення дефініції насильницького зникнення, у ст. 2 згідно з якою, насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону.

Для дотримання умов, що закріплені Конвенцією, 12.07.2018 року було підписано Закон № 2505-VIII «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (поточна назва). https://bit.ly/3AAJaz0 Закон містить визначення особи, яка зникла безвісти, приділяє увагу набуттю правового статусу такої особи, перелічені права особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також звернено увагу права родичів осіб, зниклої безвісти. Значну увагу приділено Єдиному реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Він є електронною базою даних, що призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.

Реєстр створюється для накопичення та централізації відомостей та даних про таких осіб, а також обліку інформації, необхідної для їх ефективного розшуку.

Відомості в Реєстрі накопичуються та зберігаються з метою обліку інформації, необхідної для розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Але на сьогоднішній день він знаходиться у стадії розробки. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. № 726 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” втратила чинність на підставі постанови Уряду від 29.04.2022 р. № 511 “Деякі питання виконання Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” . https://bit.ly/3wG6Hxs .

Також вказаним Законом внесено зміни у Кримінальний кодекс України, його доповнено статтею 146-1” Насильницьке зникнення”, за диспозицією якої насильницьким зникненням є арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати факт такого арешту, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування, що є кримінально караним. https://bit.ly/3PZLGVg

З метою забезпечення гарантій захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та підвищення ефективності заходів з їх встановлення та розшуку було підписано Указ № 495/2020 від 11.11.2020 «Про заходи щодо захисту прав та інтересів осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, жертв насильницьких зникнень, членів їх сімей». https://bit.ly/3Q06cFj

Комітет з питань прав людини Верховної Ради України нещодавно проінформував щодо першочергових дій, які необхідно здійснити близьким родичам та членам сімей осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. https://www.rada.gov.ua/news/razom/224338.html

Відповідно до оновленої редакції Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» (далі — Закон) особою, зниклою безвісти за особливих обставин визнається особа, зникла безвісти у зв’язку із:

— збройним конфліктом;

— воєнними діями;

— тимчасовою окупацією частини території України;

— надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.

У разі наявності інформації про зникнення особи безвісти за вказаних обставин, необхідно вчинити наступні дії:

1. Подати заяву про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, до відповідного територіального органу Національної поліції України.

Важливо: заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана не тільки родичем такої особи, а й будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення (стаття 18 Закону).

2. Отримати від слідчого Національної поліції України витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) про відкриття кримінального провадження за фактом зникнення особи безвісті за особливих обставин із зазначенням заявника.

Право заявника на отримання витягу з ЄРДР передбачене пунктом 11 частини другої статті 60 Кримінального процесуального кодексу України.

3. Надати слідчому Національної поліції України якомога більше інформації, яка може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин. Це можуть бути:

— відомості про шрами, татуювання, імпланти;

— фотокартки та відеозаписи зниклої особи;

— копії документів (паспортний документ, ідентифікаційний податковий номер, свідоцтва органів державної реєстрації актів цивільного стану тощо);

— медичні документи зниклої особи, зокрема від сімейного лікаря, хірурга, стоматолога, травматолога тощо;

— інші наявні відомості та (або) дані про зниклу особу.

4. Надати біологічний ДНК-матеріал для проведення молекулярно-генетичного аналізу (для батька, матері, дітей, братів та сестер зниклої особи).

Відповідні дії здійснюються за направленням слідчого Національної поліції України.

5. Маючи статус заявника та, у встановлених законодавством випадках, особи, потерпілої від кримінального правопорушення, підтримувати зв'язок зі слідчим, який зобов’язаний повідомляти Вас про хід слідства та про заходи, вжиті для розшуку особи.

Важливо:

У разі отримання інформації про зникнення особи за особливих обставин або заяви про розшук такої особи Національна поліція України зобов’язана інформувати Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі — Уповноважений) протягом трьох днів з моменту отримання такої інформації або заяви (стаття 18 Закону).

Уповноважений, з метою отримання інформації, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, здійснює дії передбачені статтею 19 Закону, узагальнює отриману інформацію та у триденний строк передає її до відповідного територіального органу Національної поліції України для вжиття заходів з розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, про що повідомляє заявника.

Уповноважений здійснює моніторинг виконання заходів щодо розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, і має право витребувати у відповідного територіального органу Національної поліції України інформацію про результати виконання таких заходів на будь-якій стадії їх проведення на підставі запиту від заявника або за власною ініціативою.

Відомості, зазначені у заяві про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, підлягають внесенню до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, протягом 24 годин після отримання Уповноваженим від Національної поліції України інформації про зникнення особи за особливих обставин або інформації про отримання заяви про розшук такої особи.

29 квітня 2022 року Постановою Кабінету Міністрів № 511 “Деякі питання виконання Закону України “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин” https://bit.ly/3pUv4Uj було ліквідовано Комісію з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин та затверджено положення про Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Уповноважений є посадовою особою Мінреінтеграції, на яку покладено повноваження щодо координації розшуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вирішення інших пов’язаних з цим питань відповідно до Закону.

Також цією Постановою було затверджено Порядок утворення та діяльності пошукових груп з пошуку осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Уповноважений має досить широкий перелік прав та обов’язків та своєю діяльністю має сприяти розшуку осіб, що зникли безвісти.

Рідні зниклої особи мають право відповідно до статті 55 Конституції України звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Для ще більш ефективного пошуку зниклих осіб жертв насильницьких зникнень Міністерство цифрової трансформації оприлюднило перелік сервісів для пошуку зниклих під час війни людей.

• Telegram-канал “Пошук зниклих” — один із найбільших ресурсів для пошуку дітей і дорослих. Орієнтування по ньому завдяки «хештегу» по назві місць.
• Телеграм-канал “Пошук Україна 2022” — для пошуку людей по всій Україні. Щоб подати заявку на пошук, треба заповнити Google-форму, яка надійде волонтерам і бійцям територіальної оборони.
• “Знайди рідних” — бот, створений за ініціативи "Міжнародної асоціації кібербезпеки" та інших громадських організацій.
• “Розшук за даними Національного інформаційного бюро" надає інформацію про зниклих військових і цивільних — як загиблих, так і полонених або депортованих з України.

В Україні з 1 серпня запрацював державний портал розшуку дітей “Діти війни”. Про це повідомила радниця-уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дарʼя Герасимчук, яка також є координаторкою відповідної платформи.

“Діти війни” – інформаційна платформа, за допомогою якої батьки та правоохоронні органи зможуть збирати інформацію про дітей, які:

• постраждали під час війни,
• зникли безвісти,
• були незаконно депортовані до Росії або на тимчасово окуповані території.

Основними функціями платформи є:

• Надання актуальних інформаційних зведень щодо дітей, які постраждали внаслідок російської військової агресії проти України (загиблі, поранені, зниклі безвісти, депортовані), а також щодо тих, кого вдалося розшукати і врятувати.
• Допомога у розшуку дітей.

За допомогою платформи можна зв’язатися з Національною поліцією України, Офісом Генерального прокурора, а також з Національним інформаційним бюро.

Нижче наведені контакти, за якими є можливість звернутися родичам жертв насильницьких зникнень.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини:

Адреса: 01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8

Електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua

Гаряча лінія: 044-253-75-89; 0800-50-17-20 (безкоштовно)

Гаряча телефонна лінія Міжнародного комітету Червоного Хреста, що приймає повідомлення про факти зникнення безвісти осіб:

0 800 300 155

Круглякова Ганна, адвокат, член команди Центру “Адвокат дитини” Вищої школи адвокатури НААУ